ЗДУРІЛА — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

Підтримати проєкт!

ЗМІСТ

[здур’і́ти^е]

[здур’і́лий]

[здур’і́ти^е]

Інфінітив	[здур’і́ти^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[здур’і́ймо]
2 особа	[здур’і́й], [здур’і́йно]	[здур’і́йте^и]
Майбутній час
1 особа	[здур’і́йу]	[здур’і́йе^им], [здур’і́йе^имо]
2 особа	[здур’і́йе^иш]	[здур’і́йе^ите^и]
3 особа	[здур’і́йе^и]	[здур’і́йут`]
Минулий час
чол. р.	[здур’і́ў]	[здур’і́ли^е]
жін. р.	[здур’і́ла]
сер. р.	[здур’і́ло]

[здур’і́лий]

відмінок	чол. р.	жін. р.	сер. р.	множина
називний	[здур’і́лий]	[здур’і́ла]	[здур’і́ле^и]	[здур’і́л`і]
родовий	[здур’і́лого]	[здур’і́лойі]	[здур’і́лого]	[здур’і́ли^ех]
давальний	[здур’і́лому]	[здур’і́л`ій]	[здур’і́лому]	[здур’і́ли^ем]
знахідний	[здур’і́лий], [здур’і́лого]	[здур’і́лу]	[здур’і́ле^и]	[здур’і́ли^ех], [здур’і́л`і]
орудний	[здур’і́ли^ем]	[здур’і́лойу]	[здур’і́ли^ем]	[здур’і́ли^еми^е]
місцевий	[здур’і́лому], [здур’і́л`ім]	[здур’і́л`ій]	[здур’і́лому], [здур’і́л`ім]	[здур’і́ли^ех]
кличний	[здур’і́лий]	[здур’і́ла]	[здур’і́ле^и]	[здур’і́л`і]

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.