ЗВІРИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[зв’і́риетие] розказати відверто; довірити

Інфінітив [зв’і́риетие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [зв’і́рмо]
2 особа [зв’ір], [зв’ірно] [зв’і́ртеи]
Майбутній час
1 особа [зв’і́р’у] [зв’і́рием], [зв’і́риемо]
2 особа [зв’і́риеш] [зв’і́риетеи]
3 особа [зв’і́риет`] [зв’і́р’ат`]
Минулий час
чол. р. [зв’і́риеў] [зв’і́риелие]
жін. р. [зв’і́риела]
сер. р. [зв’і́риело]
Безособова форма
[зв’і́реино]

[зв’і́риетие] зіставити; ви́пробувати

Інфінітив [зв’і́риетие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [зв’і́рмо]
2 особа [зв’ір], [зв’ірно] [зв’і́ртеи]
Майбутній час
1 особа [зв’і́р’у] [зв’і́рием], [зв’і́риемо]
2 особа [зв’і́риеш] [зв’і́риетеи]
3 особа [зв’і́риет`] [зв’і́р’ат`]
Минулий час
чол. р. [зв’і́риеў] [зв’і́риелие]
жін. р. [зв’і́риела]
сер. р. [зв’і́риело]
Безособова форма
[зв’і́реино]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.