ЗВОЛОЧИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[зволочи́тие] затягти кудись; затримати; уповільнити
Інфінітив | [зволочи́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [зволоуч’і́м], [зволоуч’і́мо] | |
2 особа | [зволочи́], [зволочи́но] | [зволоуч’і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [зволоучу́] | [зволочи́м], [зволочиемо́] |
2 особа | [зволочи́ш] | [зволочиете́] |
3 особа | [зволочи́т`] | [зволоча́т`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [зволочи́ў] | [зволочи́лие] |
жін. р. | [зволочи́ла] | |
сер. р. | [зволочи́ло] |
[зволочи́тие] розпушити ґрунт
Інфінітив | [зволочи́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [зволоуч’і́м], [зволоуч’і́мо] | |
2 особа | [зволочи́], [зволочи́но] | [зволоуч’і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [зволоучу́] | [зволо́чием], [зволо́чиемо] |
2 особа | [зволо́чиеш] | [зволо́чиетеи] |
3 особа | [зволо́чиет`] | [зволо́чат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [зволочи́ў] | [зволочи́лие] |
жін. р. | [зволочи́ла] | |
сер. р. | [зволочи́ло] | |
Безособова форма | ||
[зволо́чеино] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.