ЗВОЛОЧИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[зволочи́тие] затягти кудись; затримати; уповільнити

Інфінітив [зволочи́тие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [зволоуч’і́м], [зволоуч’і́мо]
2 особа [зволочи́], [зволочи́но] [зволоуч’і́т`]
Майбутній час
1 особа [зволоучу́] [зволочи́м], [зволочиемо́]
2 особа [зволочи́ш] [зволочиете́]
3 особа [зволочи́т`] [зволоча́т`]
Минулий час
чол. р. [зволочи́ў] [зволочи́лие]
жін. р. [зволочи́ла]
сер. р. [зволочи́ло]

[зволочи́тие] розпушити ґрунт

Інфінітив [зволочи́тие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [зволоуч’і́м], [зволоуч’і́мо]
2 особа [зволочи́], [зволочи́но] [зволоуч’і́т`]
Майбутній час
1 особа [зволоучу́] [зволо́чием], [зволо́чиемо]
2 особа [зволо́чиеш] [зволо́чиетеи]
3 особа [зволо́чиет`] [зволо́чат`]
Минулий час
чол. р. [зволочи́ў] [зволочи́лие]
жін. р. [зволочи́ла]
сер. р. [зволочи́ло]
Безособова форма
[зволо́чеино]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.