ЗАСУМНІВАТИСЯ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[засумн`іва́тиес`]
Інфінітив | [засумн`іва́тиес`], [засумн`іва́тиес`а] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [засумн`іва́ймос`], [засумн`іва́ймос`а] | |
2 особа | [засумн`іва́йс`], [засумн`іва́йс`а] | [засумн`іва́йтеис`], [засумн`іва́йтеис`а] |
Майбутній час | ||
1 особа | [засумн`іва́йус`], [засумн`іва́йус`а] | [засумн`іва́йеимос`], [засумн`іва́йеимос`а], [засумн`іва́йеимс`а] |
2 особа | [засумн`іва́йеис`:а] | [засумн`іва́йеитеис`], [засумн`іва́йеитеис`а] |
3 особа | [засумн`іва́йеіц`:а] | [засумн`іва́йуц`:а] |
Минулий час | ||
чол. р. | [засумн`іва́ўс`], [засумн`іва́ўс`а] | [засумн`іва́лиес`], [засумн`іва́лиес`а] |
жін. р. | [засумн`іва́лас`], [засумн`іва́лас`а] | |
сер. р. | [засумн`іва́лос`], [засумн`іва́лос`а] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.