ЗАСИП — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

Підтримати проєкт!

ЗМІСТ

[за́си^еп]

[заси́па]

[заси́пати^е] заповнити що-небудь чимось сипким; покрити шаром чого-небудь сипкого; закидати чимось; спрямувати куди-небудь, до кого-небудь дуже багато чогось

[за́си^еп]

відмінок	однина	множина
називний	[за́си^еп]	[за́си^епи^е]
родовий	[за́си^епу]	[за́си^еп’іў]
давальний	[за́си^епов’і], [за́си^епу]	[за́си^епам]
знахідний	[за́си^еп]	[за́си^епи^е]
орудний	[за́си^епом]	[за́си^епами^е]
місцевий	[за́си^еп’і]	[за́си^епах]
кличний	[за́си^епе^и]	[за́си^епи^е]

[заси́па]

відмінок	однина	множина
називний	[заси́па]	[заси́пи^е]
родовий	[заси́пи^е]	[заси́п]
давальний	[заси́п’і]	[заси́пам]
знахідний	[заси́пу]	[заси́п]
орудний	[заси́пойу]	[заси́пами^е]
місцевий	[заси́п’і]	[заси́пах]
кличний	[заси́по]	[заси́пи^е]

[заси́пати^е] заповнити що-небудь чимось сипким; покрити шаром чого-небудь сипкого; закидати чимось; спрямувати куди-небудь, до кого-небудь дуже багато чогось

Інфінітив	[заси́пати^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[заси́пмо]
2 особа	[заси́п], [заси́пно]	[заси́пте^и]
Майбутній час
1 особа	[заси́пл`у]	[заси́пле^им], [заси́пле^имо]
2 особа	[заси́пле^иш]	[заси́пле^ите^и]
3 особа	[заси́пле^и]	[заси́пл`ут`]
Минулий час
чол. р.	[заси́паў]	[заси́пали^е]
жін. р.	[заси́пала]
сер. р.	[заси́пало]
Безособова форма
[заси́пано]

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.