ЗАСВІЧУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[засв’і́чуватие] запалювати

Інфінітив [засв’і́чуватие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [засв’і́чуймо]
2 особа [засв’і́чуй], [засв’і́чуйно] [засв’і́чуйтеи]
Майбутній час
1 особа [засв’і́чуватиему] [засв’і́чуватиемеим], [засв’і́чуватиемеимо]
2 особа [засв’і́чуватиемеиш] [засв’і́чуватиемеитеи]
3 особа [засв’і́чуватиемеи] [засв’і́чуватиемут`]
Теперішній час
1 особа [засв’і́чуйу] [засв’і́чуйеим], [засв’і́чуйеимо]
2 особа [засв’і́чуйеиш] [засв’і́чуйеитеи]
3 особа [засв’і́чуйеи] [засв’і́чуйут`]
Минулий час
чол. р. [засв’і́чуваў] [засв’і́чувалие]
жін. р. [засв’і́чувала]
сер. р. [засв’і́чувало]
Безособова форма
[засв’і́чувано]

[засв’і́чуватие] псувати фотоматеріал

Інфінітив [засв’і́чуватие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [засв’і́чуймо]
2 особа [засв’і́чуй], [засв’і́чуйно] [засв’і́чуйтеи]
Майбутній час
1 особа [засв’і́чуватиему] [засв’і́чуватиемеим], [засв’і́чуватиемеимо]
2 особа [засв’і́чуватиемеиш] [засв’і́чуватиемеитеи]
3 особа [засв’і́чуватиемеи] [засв’і́чуватиемут`]
Теперішній час
1 особа [засв’і́чуйу] [засв’і́чуйеим], [засв’і́чуйеимо]
2 особа [засв’і́чуйеиш] [засв’і́чуйеитеи]
3 особа [засв’і́чуйеи] [засв’і́чуйут`]
Минулий час
чол. р. [засв’і́чуваў] [засв’і́чувалие]
жін. р. [засв’і́чувала]
сер. р. [засв’і́чувало]
Безособова форма
[засв’і́чувано]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.