ЗАПОЗИЧУЄ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[запози́чуватие]
Інфінітив | [запози́чуватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [запози́чуймо] | |
2 особа | [запози́чуй], [запози́чуйно] | [запози́чуйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [запози́чуватиему] | [запози́чуватиемеим], [запози́чуватиемеимо] |
2 особа | [запози́чуватиемеиш] | [запози́чуватиемеитеи] |
3 особа | [запози́чуватиемеи] | [запози́чуватиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [запози́чуйу] | [запози́чуйеим], [запози́чуйеимо] |
2 особа | [запози́чуйеиш] | [запози́чуйеитеи] |
3 особа | [запози́чуйеи] | [запози́чуйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [запози́чуваў] | [запози́чувалие] |
жін. р. | [запози́чувала] | |
сер. р. | [запози́чувало] | |
Безособова форма | ||
[запози́чувано] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.