ЗАГРІБНИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[загр’ібни́й] веслувальник, який веслує першим від корми
| відмінок | однина | множина |
| називний | [загр’ібни́й] | [загр’ібн`і́] |
| родовий | [загр’ібно́го] | [загр’ібни́х] |
| давальний | [загр’ібно́му] | [загр’ібни́м] |
| знахідний | [загр’ібно́го] | [загр’ібни́х] |
| орудний | [загр’ібни́м] | [загр’ібни́мие] |
| місцевий | [загр’ібно́му], [загр’ібн`і́м] | [загр’ібни́х] |
| кличний | [загр’ібни́й] | [загр’ібн`і́] |
[загр’ібни́й] призначений для загрібання
| відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
| називний | [загр’ібни́й] | [загр’ібна́] | [загр’ібне́] | [загр’ібн`і́] |
| родовий | [загр’ібно́го] | [загр’ібно́йі] | [загр’ібно́го] | [загр’ібни́х] |
| давальний | [загр’ібно́му] | [загр’ібн`і́й] | [загр’ібно́му] | [загр’ібни́м] |
| знахідний | [загр’ібни́й], [загр’ібно́го] | [загр’ібну́] | [загр’ібне́] | [загр’ібни́х], [загр’ібн`і́] |
| орудний | [загр’ібни́м] | [загр’ібно́йу] | [загр’ібни́м] | [загр’ібни́мие] |
| місцевий | [загр’ібно́му], [загр’ібн`і́м] | [загр’ібн`і́й] | [загр’ібно́му], [загр’ібн`і́м] | [загр’ібни́х] |
| кличний | [загр’ібни́й] | [загр’ібна́] | [загр’ібне́] | [загр’ібн`і́] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.