ЗАВІШУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[зав’і́шуватие] закривати щось; підвішувати, прикріпляючи до чогось
Інфінітив | [зав’і́шуватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [зав’і́шуймо] | |
2 особа | [зав’і́шуй], [зав’і́шуйно] | [зав’і́шуйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [зав’і́шуватиему] | [зав’і́шуватиемеим], [зав’і́шуватиемеимо] |
2 особа | [зав’і́шуватиемеиш] | [зав’і́шуватиемеитеи] |
3 особа | [зав’і́шуватиемеи] | [зав’і́шуватиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [зав’і́шуйу] | [зав’і́шуйеим], [зав’і́шуйеимо] |
2 особа | [зав’і́шуйеиш] | [зав’і́шуйеитеи] |
3 особа | [зав’і́шуйеи] | [зав’і́шуйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [зав’і́шуваў] | [зав’і́шувалие] |
жін. р. | [зав’і́шувала] | |
сер. р. | [зав’і́шувало] | |
Безособова форма | ||
[зав’і́шувано] |
[зав’і́шуватие] заповнювати великою кількістю навішаних предметів
Інфінітив | [зав’і́шуватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [зав’і́шуймо] | |
2 особа | [зав’і́шуй], [зав’і́шуйно] | [зав’і́шуйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [зав’і́шуватиему] | [зав’і́шуватиемеим], [зав’і́шуватиемеимо] |
2 особа | [зав’і́шуватиемеиш] | [зав’і́шуватиемеитеи] |
3 особа | [зав’і́шуватиемеи] | [зав’і́шуватиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [зав’і́шуйу] | [зав’і́шуйеим], [зав’і́шуйеимо] |
2 особа | [зав’і́шуйеиш] | [зав’і́шуйеитеи] |
3 особа | [зав’і́шуйеи] | [зав’і́шуйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [зав’і́шуваў] | [зав’і́шувалие] |
жін. р. | [зав’і́шувала] | |
сер. р. | [зав’і́шувало] | |
Безособова форма | ||
[зав’і́шувано] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.