ЗАВІШУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[зав’і́шуватие] закривати щось; підвішувати, прикріпляючи до чогось

Інфінітив [зав’і́шуватие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [зав’і́шуймо]
2 особа [зав’і́шуй], [зав’і́шуйно] [зав’і́шуйтеи]
Майбутній час
1 особа [зав’і́шуватиему] [зав’і́шуватиемеим], [зав’і́шуватиемеимо]
2 особа [зав’і́шуватиемеиш] [зав’і́шуватиемеитеи]
3 особа [зав’і́шуватиемеи] [зав’і́шуватиемут`]
Теперішній час
1 особа [зав’і́шуйу] [зав’і́шуйеим], [зав’і́шуйеимо]
2 особа [зав’і́шуйеиш] [зав’і́шуйеитеи]
3 особа [зав’і́шуйеи] [зав’і́шуйут`]
Минулий час
чол. р. [зав’і́шуваў] [зав’і́шувалие]
жін. р. [зав’і́шувала]
сер. р. [зав’і́шувало]
Безособова форма
[зав’і́шувано]

[зав’і́шуватие] заповнювати великою кількістю навішаних предметів

Інфінітив [зав’і́шуватие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [зав’і́шуймо]
2 особа [зав’і́шуй], [зав’і́шуйно] [зав’і́шуйтеи]
Майбутній час
1 особа [зав’і́шуватиему] [зав’і́шуватиемеим], [зав’і́шуватиемеимо]
2 особа [зав’і́шуватиемеиш] [зав’і́шуватиемеитеи]
3 особа [зав’і́шуватиемеи] [зав’і́шуватиемут`]
Теперішній час
1 особа [зав’і́шуйу] [зав’і́шуйеим], [зав’і́шуйеимо]
2 особа [зав’і́шуйеиш] [зав’і́шуйеитеи]
3 особа [зав’і́шуйеи] [зав’і́шуйут`]
Минулий час
чол. р. [зав’і́шуваў] [зав’і́шувалие]
жін. р. [зав’і́шувала]
сер. р. [зав’і́шувало]
Безособова форма
[зав’і́шувано]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.