ДІВУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[д`івува́тие]
Інфінітив | [д`івува́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [д`іву́ймо] | |
2 особа | [д`іву́й], [д`іву́йно] | [д`іву́йтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [д`івува́тиему] | [д`івува́тиемеим], [д`івува́тиемеимо] |
2 особа | [д`івува́тиемеиш] | [д`івува́тиемеитеи] |
3 особа | [д`івува́тиемеи] | [д`івува́тиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [д`іву́йу] | [д`іву́йеим], [д`іву́йеимо] |
2 особа | [д`іву́йеиш] | [д`іву́йеитеи] |
3 особа | [д`іву́йеи] | [д`іву́йут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | — | [д`івува́лие] |
жін. р. | [д`івува́ла] | |
сер. р. | [д`івува́ло] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.