ДУДКУВАТИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[дудкува́тий]

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [дудкува́тий] [дудкува́та] [дудкува́теи] [дудкува́т`і]
родовий [дудкува́того] [дудкува́тойі] [дудкува́того] [дудкува́тиех]
давальний [дудкува́тому] [дудкува́т`ій] [дудкува́тому] [дудкува́тием]
знахідний [дудкува́тий] [дудкува́ту] [дудкува́теи] [дудкува́т`і]
орудний [дудкува́тием] [дудкува́тойу] [дудкува́тием] [дудкува́тиемие]
місцевий [дудкува́тому], [дудкува́т`ім] [дудкува́т`ій] [дудкува́тому], [дудкува́т`ім] [дудкува́тиех]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.