ДОТОЧИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[доточи́тие] подовжувати предмет; говорити чи писати на додаток
| Інфінітив | [доточи́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [дотоуч’і́м], [дотоуч’і́мо] | |
| 2 особа | [доточи́], [доточи́но] | [дотоуч’і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [дотоучу́] | [дото́чием], [дото́чиемо] |
| 2 особа | [дото́чиеш] | [дото́чиетеи] |
| 3 особа | [дото́чиет`] | [дото́чат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [доточи́ў] | [доточи́лие] |
| жін. р. | [доточи́ла] | |
| сер. р. | [доточи́ло] | |
| Безособова форма | ||
| [дото́чеино] | ||
[доточи́тие] доливати рідину до певної межі
| Інфінітив | [доточи́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [дотоуч’і́м], [дотоуч’і́мо] | |
| 2 особа | [доточи́], [доточи́но] | [дотоуч’і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [дотоучу́] | [дото́чием], [дото́чиемо] |
| 2 особа | [дото́чиеш] | [дото́чиетеи] |
| 3 особа | [дото́чиет`] | [дото́чат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [доточи́ў] | [доточи́лие] |
| жін. р. | [доточи́ла] | |
| сер. р. | [доточи́ло] | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.