ДОЗВІЛЬНИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[доузв’і́л`ний] бездіяльний

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [доузв’і́л`ний] [доузв’і́л`на] [доузв’і́л`неи] [доузв’і́л`н`і]
родовий [доузв’і́л`ного] [доузв’і́л`нойі] [доузв’і́л`ного] [доузв’і́л`ниех]
давальний [доузв’і́л`ному] [доузв’і́л`н`ій] [доузв’і́л`ному] [доузв’і́л`нием]
знахідний [доузв’і́л`ний], [доузв’і́л`ного] [доузв’і́л`ну] [доузв’і́л`неи] [доузв’і́л`ниех], [доузв’і́л`н`і]
орудний [доузв’і́л`нием] [доузв’і́л`нойу] [доузв’і́л`нием] [доузв’і́л`ниемие]
місцевий [доузв’і́л`ному], [доузв’і́л`н`ім] [доузв’і́л`н`ій] [доузв’і́л`ному], [доузв’і́л`н`ім] [доузв’і́л`ниех]

[дозв’іл`ни́й] який дозволяє

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [дозв’іл`ни́й] [дозв’іл`на́] [дозв’іл`не́] [дозв’іл`н`і́]
родовий [дозв’іл`но́го] [дозв’іл`но́йі] [дозв’іл`но́го] [дозв’іл`ни́х]
давальний [дозв’іл`но́му] [дозв’іл`н`і́й] [дозв’іл`но́му] [дозв’іл`ни́м]
знахідний [дозв’іл`ни́й], [дозв’іл`но́го] [дозв’іл`ну́] [дозв’іл`не́] [дозв’іл`ни́х], [дозв’іл`н`і́]
орудний [дозв’іл`ни́м] [дозв’іл`но́йу] [дозв’іл`ни́м] [дозв’іл`ни́мие]
місцевий [дозв’іл`но́му], [дозв’іл`н`і́м] [дозв’іл`н`і́й] [дозв’іл`но́му], [дозв’іл`н`і́м] [дозв’іл`ни́х]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.