ДВОБІЧНИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[двоуб’і́чний]

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [двоуб’і́чний] [двоуб’і́чна] [двоуб’і́чнеи] [двоуб’і́чн`і]
родовий [двоуб’і́чного] [двоуб’і́чнойі] [двоуб’і́чного] [двоуб’і́чниех]
давальний [двоуб’і́чному] [двоуб’і́чн`ій] [двоуб’і́чному] [двоуб’і́чнием]
знахідний [двоуб’і́чний], [двоуб’і́чного] [двоуб’і́чну] [двоуб’і́чнеи] [двоуб’і́чниех], [двоуб’і́чн`і]
орудний [двоуб’і́чнием] [двоуб’і́чнойу] [двоуб’і́чнием] [двоуб’і́чниемие]
місцевий [двоуб’і́чному], [двоуб’і́чн`ім] [двоуб’і́чн`ій] [двоуб’і́чному], [двоуб’і́чн`ім] [двоуб’і́чниех]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.