ГЛАСИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[гласи́тие] промовляти щось дуже важливе; говорити, стверджувати

Інфінітив [гласи́тие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [глас`і́м], [глас`і́мо]
2 особа [гласи́], [гласи́но] [глас`і́т`]
Майбутній час
1 особа [гласи́тиему] [гласи́тиемеим], [гласи́тиемеимо]
2 особа [гласи́тиемеиш] [гласи́тиемеитеи]
3 особа [гласи́тиемеи] [гласи́тиемут`]
Теперішній час
1 особа [глашу́] [гласи́м], [гласиемо́]
2 особа [гласи́ш] [гласиете́]
3 особа [гласи́т`] [глас`а́т`]
Минулий час
чол. р. [гласи́ў] [гласи́лие]
жін. р. [гласи́ла]
сер. р. [гласи́ло]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.