ГЛАСИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[гласи́тие] промовляти щось дуже важливе; говорити, стверджувати
Інфінітив | [гласи́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [глас`і́м], [глас`і́мо] | |
2 особа | [гласи́], [гласи́но] | [глас`і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [гласи́тиему] | [гласи́тиемеим], [гласи́тиемеимо] |
2 особа | [гласи́тиемеиш] | [гласи́тиемеитеи] |
3 особа | [гласи́тиемеи] | [гласи́тиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [глашу́] | [гласи́м], [гласиемо́] |
2 особа | [гласи́ш] | [гласиете́] |
3 особа | [гласи́т`] | [глас`а́т`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [гласи́ў] | [гласи́лие] |
жін. р. | [гласи́ла] | |
сер. р. | [гласи́ло] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.