ВІДШРУБОВУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[в’і{дж}шрубо́вуватие] відгвинчувати

Інфінітив [в’і{дж}шрубо́вуватие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [в’і{дж}шрубо́вуймо]
2 особа [в’і{дж}шрубо́вуй], [в’і{дж}шрубо́вуйно] [в’і{дж}шрубо́вуйтеи]
Майбутній час
1 особа [в’і{дж}шрубо́вуватиему] [в’і{дж}шрубо́вуватиемеим], [в’і{дж}шрубо́вуватиемеимо]
2 особа [в’і{дж}шрубо́вуватиемеиш] [в’і{дж}шрубо́вуватиемеитеи]
3 особа [в’і{дж}шрубо́вуватиемеи] [в’і{дж}шрубо́вуватиемут`]
Теперішній час
1 особа [в’і{дж}шрубо́вуйу] [в’і{дж}шрубо́вуйеим], [в’і{дж}шрубо́вуйеимо]
2 особа [в’і{дж}шрубо́вуйеиш] [в’і{дж}шрубо́вуйеитеи]
3 особа [в’і{дж}шрубо́вуйеи] [в’і{дж}шрубо́вуйут`]
Минулий час
чол. р. [в’і{дж}шрубо́вуваў] [в’і{дж}шрубо́вувалие]
жін. р. [в’і{дж}шрубо́вувала]
сер. р. [в’і{дж}шрубо́вувало]
Безособова форма
[в’і{дж}шрубо́вувано]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.