ВІДРУБНИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[в’ідру́бний] окремий, ізольований, уривчастий

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [в’ідру́бний] [в’ідру́бна] [в’ідру́бнеи] [в’ідру́бн`і]
родовий [в’ідру́бного] [в’ідру́бнойі] [в’ідру́бного] [в’ідру́бниех]
давальний [в’ідру́бному] [в’ідру́бн`ій] [в’ідру́бному] [в’ідру́бнием]
знахідний [в’ідру́бний] [в’ідру́бну] [в’ідру́бнеи] [в’ідру́бн`і]
орудний [в’ідру́бнием] [в’ідру́бнойу] [в’ідру́бнием] [в’ідру́бниемие]
місцевий [в’ідру́бному], [в’ідру́бн`ім] [в’ідру́бн`ій] [в’ідру́бному], [в’ідру́бн`ім] [в’ідру́бниех]

[в’ідрубни́й] який відрубується

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [в’ідрубни́й] [в’ідрубна́] [в’ідрубне́] [в’ідрубн`і́]
родовий [в’ідрубно́го] [в’ідрубно́йі] [в’ідрубно́го] [в’ідрубни́х]
давальний [в’ідрубно́му] [в’ідрубн`і́й] [в’ідрубно́му] [в’ідрубни́м]
знахідний [в’ідрубни́й] [в’ідрубну́] [в’ідрубне́] [в’ідрубн`і́]
орудний [в’ідрубни́м] [в’ідрубно́йу] [в’ідрубни́м] [в’ідрубни́мие]
місцевий [в’ідрубно́му], [в’ідрубн`і́м] [в’ідрубн`і́й] [в’ідрубно́му], [в’ідрубн`і́м] [в’ідрубни́х]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.