ВІДМУЧИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[в’ідму́чиетие]
Інфінітив | [в’ідму́чиетие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [в’ідму́чмо] | |
2 особа | [в’ідму́ч], [в’ідму́чно] | [в’ідму́чтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [в’ідму́чу] | [в’ідму́чием], [в’ідму́чиемо] |
2 особа | [в’ідму́чиеш] | [в’ідму́чиетеи] |
3 особа | [в’ідму́чиет`] | [в’ідму́чат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [в’ідму́чиеў] | [в’ідму́чиелие] |
жін. р. | [в’ідму́чиела] | |
сер. р. | [в’ідму́чиело] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.