ВІДМОЧИТЬ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[в’ідмочи́тие]
| Інфінітив | [в’ідмочи́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [в’ідмоуч’і́м], [в’ідмоуч’і́мо] | |
| 2 особа | [в’ідмочи́], [в’ідмочи́но] | [в’ідмоуч’і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [в’ідмоучу́] | [в’ідмо́чием], [в’ідмо́чиемо] |
| 2 особа | [в’ідмо́чиеш] | [в’ідмо́чиетеи] |
| 3 особа | [в’ідмо́чиет`] | [в’ідмо́чат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [в’ідмочи́ў] | [в’ідмочи́лие] |
| жін. р. | [в’ідмочи́ла] | |
| сер. р. | [в’ідмочи́ло] | |
| Безособова форма | ||
| [в’ідмо́чеино] | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.