ВІДМОЧИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[в’ідмочи́тие]
Інфінітив | [в’ідмочи́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [в’ідмоуч’і́м], [в’ідмоуч’і́мо] | |
2 особа | [в’ідмочи́], [в’ідмочи́но] | [в’ідмоуч’і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [в’ідмоучу́] | [в’ідмо́чием], [в’ідмо́чиемо] |
2 особа | [в’ідмо́чиеш] | [в’ідмо́чиетеи] |
3 особа | [в’ідмо́чиет`] | [в’ідмо́чат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [в’ідмочи́ў] | [в’ідмочи́лие] |
жін. р. | [в’ідмочи́ла] | |
сер. р. | [в’ідмочи́ло] | |
Безособова форма | ||
[в’ідмо́чеино] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.