ВІДЛУЩУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[в’ідлу́шчуватие]
Інфінітив | [в’ідлу́шчуватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [в’ідлу́шчуймо] | |
2 особа | [в’ідлу́шчуй], [в’ідлу́шчуйно] | [в’ідлу́шчуйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [в’ідлу́шчуватиему] | [в’ідлу́шчуватиемеим], [в’ідлу́шчуватиемеимо] |
2 особа | [в’ідлу́шчуватиемеиш] | [в’ідлу́шчуватиемеитеи] |
3 особа | [в’ідлу́шчуватиемеи] | [в’ідлу́шчуватиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [в’ідлу́шчуйу] | [в’ідлу́шчуйеим], [в’ідлу́шчуйеимо] |
2 особа | [в’ідлу́шчуйеиш] | [в’ідлу́шчуйеитеи] |
3 особа | [в’ідлу́шчуйеи] | [в’ідлу́шчуйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [в’ідлу́шчуваў] | [в’ідлу́шчувалие] |
жін. р. | [в’ідлу́шчувала] | |
сер. р. | [в’ідлу́шчувало] | |
Безособова форма | ||
[в’ідлу́шчувано] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.