ВІДЛУЧУ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[в’ідлучи́тие]
Інфінітив | [в’ідлучи́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [в’ідлуч’і́м], [в’ідлуч’і́мо] | |
2 особа | [в’ідлучи́], [в’ідлучи́но] | [в’ідлуч’і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [в’ідлучу́] | [в’ідлу́чием], [в’ідлу́чиемо] |
2 особа | [в’ідлу́чиеш] | [в’ідлу́чиетеи] |
3 особа | [в’ідлу́чиет`] | [в’ідлу́чат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [в’ідлучи́ў] | [в’ідлучи́лие] |
жін. р. | [в’ідлучи́ла] | |
сер. р. | [в’ідлучи́ло] | |
Безособова форма | ||
[в’ідлу́чеино] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.