ВІДЛУПИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[в’ідлупи́тие] відокремити, зняти з чого-небудь - про кору, фарбу; відлупцювати - розм.
| Інфінітив | [в’ідлупи́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [в’ідлуп’і́м], [в’ідлуп’і́мо] | |
| 2 особа | [в’ідлупи́], [в’ідлупи́но] | [в’ідлуп’і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [в’ідлупл`у́] | [в’ідлу́пием], [в’ідлу́пиемо] |
| 2 особа | [в’ідлу́пиеш] | [в’ідлу́пиетеи] |
| 3 особа | [в’ідлу́пиет`] | [в’ідлу́пл`ат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [в’ідлупи́ў] | [в’ідлупи́лие] |
| жін. р. | [в’ідлупи́ла] | |
| сер. р. | [в’ідлупи́ло] | |
| Безособова форма | ||
| [в’ідлу́плеино] | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.