ВІДЛЕЖУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[в’ідле́жуватие]
Інфінітив | [в’ідле́жуватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [в’ідле́жуймо] | |
2 особа | [в’ідле́жуй], [в’ідле́жуйно] | [в’ідле́жуйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [в’ідле́жуватиему] | [в’ідле́жуватиемеим], [в’ідле́жуватиемеимо] |
2 особа | [в’ідле́жуватиемеиш] | [в’ідле́жуватиемеитеи] |
3 особа | [в’ідле́жуватиемеи] | [в’ідле́жуватиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [в’ідле́жуйу] | [в’ідле́жуйеим], [в’ідле́жуйеимо] |
2 особа | [в’ідле́жуйеиш] | [в’ідле́жуйеитеи] |
3 особа | [в’ідле́жуйеи] | [в’ідле́жуйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [в’ідле́жуваў] | [в’ідле́жувалие] |
жін. р. | [в’ідле́жувала] | |
сер. р. | [в’ідле́жувало] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.