ВІДГВИНЧУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[в’ідгви́нчуватие]
Інфінітив | [в’ідгви́нчуватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [в’ідгви́нчуймо] | |
2 особа | [в’ідгви́нчуй], [в’ідгви́нчуйно] | [в’ідгви́нчуйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [в’ідгви́нчуватиему] | [в’ідгви́нчуватиемеим], [в’ідгви́нчуватиемеимо] |
2 особа | [в’ідгви́нчуватиемеиш] | [в’ідгви́нчуватиемеитеи] |
3 особа | [в’ідгви́нчуватиемеи] | [в’ідгви́нчуватиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [в’ідгви́нчуйу] | [в’ідгви́нчуйеим], [в’ідгви́нчуйеимо] |
2 особа | [в’ідгви́нчуйеиш] | [в’ідгви́нчуйеитеи] |
3 особа | [в’ідгви́нчуйеи] | [в’ідгви́нчуйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [в’ідгви́нчуваў] | [в’ідгви́нчувалие] |
жін. р. | [в’ідгви́нчувала] | |
сер. р. | [в’ідгви́нчувало] | |
Безособова форма | ||
[в’ідгви́нчувано] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.