ВІДВОЛОЖУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[в’ідволо́жуватие]
Інфінітив | [в’ідволо́жуватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [в’ідволо́жуймо] | |
2 особа | [в’ідволо́жуй], [в’ідволо́жуйно] | [в’ідволо́жуйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [в’ідволо́жуватиему] | [в’ідволо́жуватиемеим], [в’ідволо́жуватиемеимо] |
2 особа | [в’ідволо́жуватиемеиш] | [в’ідволо́жуватиемеитеи] |
3 особа | [в’ідволо́жуватиемеи] | [в’ідволо́жуватиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [в’ідволо́жуйу] | [в’ідволо́жуйеим], [в’ідволо́жуйеимо] |
2 особа | [в’ідволо́жуйеиш] | [в’ідволо́жуйеитеи] |
3 особа | [в’ідволо́жуйеи] | [в’ідволо́жуйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [в’ідволо́жуваў] | [в’ідволо́жувалие] |
жін. р. | [в’ідволо́жувала] | |
сер. р. | [в’ідволо́жувало] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.