ВРАЗИТИСЯ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[ўра́зиетиес`] здивуватися; зазнати душевного болю

Інфінітив [ўра́зиетиес`], [врази́тиес`], [ўра́зиетиес`а], [врази́тиес`а]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [ўра́з`мос`], [ўра́з`мос`а]
2 особа [ўра́з`с`а] [ўра́з`теис`], [ўра́з`теис`а]
Майбутній час
1 особа [ўра́жус`], [вражу́с`], [ўра́жус`а], [вражу́с`а] [ўра́зиемс`а], [врази́мс`а], [ўра́зиемос`], [вразиемо́с`], [ўра́зиемос`а], [вразиемо́с`а]
2 особа [ўра́зиес`:а], [врази́с`:а] [ўра́зиетеис`], [вразиете́с`], [ўра́зиетеис`а], [вразиете́с`а]
3 особа [ўра́зиец`:а], [врази́ц`:а] [ўра́з`ац`:а], [враз`а́ц`:а]
Минулий час
чол. р. [ўра́зиеўс`], [врази́ўс`], [ўра́зиеўс`а], [врази́ўс`а] [ўра́зиелиес`], [врази́лиес`], [ўра́зиелиес`а], [врази́лиес`а]
жін. р. [ўра́зиелас`], [врази́лас`], [ўра́зиелас`а], [врази́лас`а]
сер. р. [ўра́зиелос`], [врази́лос`], [ўра́зиелос`а], [врази́лос`а]

[ўра́зиетиес`] уразитися, бути пошкодженим - зброєю, хворобою і т. ін.

Інфінітив [ўра́зиетиес`], [врази́тиес`], [ўра́зиетиес`а], [врази́тиес`а]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [ўра́з`мос`], [ўра́з`мос`а]
2 особа [ўра́з`с`а] [ўра́з`теис`], [ўра́з`теис`а]
Майбутній час
1 особа [ўра́жус`], [вражу́с`], [ўра́жус`а], [вражу́с`а] [ўра́зиемс`а], [врази́мс`а], [ўра́зиемос`], [вразиемо́с`], [ўра́зиемос`а], [вразиемо́с`а]
2 особа [ўра́зиес`:а], [врази́с`:а] [ўра́зиетеис`], [вразиете́с`], [ўра́зиетеис`а], [вразиете́с`а]
3 особа [ўра́зиец`:а], [врази́ц`:а] [ўра́з`ац`:а], [враз`а́ц`:а]
Минулий час
чол. р. [ўра́зиеўс`], [врази́ўс`], [ўра́зиеўс`а], [врази́ўс`а] [ўра́зиелиес`], [врази́лиес`], [ўра́зиелиес`а], [врази́лиес`а]
жін. р. [ўра́зиелас`], [врази́лас`], [ўра́зиелас`а], [врази́лас`а]
сер. р. [ўра́зиелос`], [врази́лос`], [ўра́зиелос`а], [врази́лос`а]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.