ВИЛУЩИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[ви́лушчиетие]
| Інфінітив | [ви́лушчиетие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [ви́лушч`ім], [ви́лушч`імо] | |
| 2 особа | [ви́лушчие], [ви́лушчиено] | [ви́лушч`іт`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [ви́лушчу] | [ви́лушчием], [ви́лушчиемо] |
| 2 особа | [ви́лушчиеш] | [ви́лушчиетеи] |
| 3 особа | [ви́лушчиет`] | [ви́лушчат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [ви́лушчиеў] | [ви́лушчиелие] |
| жін. р. | [ви́лушчиела] | |
| сер. р. | [ви́лушчиело] | |
| Безособова форма | ||
| [ви́лушчеино] | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.