ВЕРНЕТЕ — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[веирну́тие] рухати; перекидати; нестримно рухатися великою масою; зводити розмову до чого-небудь; складати провину на кого-небудь
Інфінітив | [веирну́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [веирн`і́м], [веирн`і́мо] | |
2 особа | [веирни́], [веирни́но] | [веирн`і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [веирну́] | [ве́рнеим], [ве́рнеимо] |
2 особа | [ве́рнеиш] | [ве́рнеитеи] |
3 особа | [ве́рнеи] | [ве́рнут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [веирну́ў] | [веирну́лие] |
жін. р. | [веирну́ла] | |
сер. р. | [веирну́ло] |
[веирну́тие] повернути раніше взяте; повернути собі раніше втрачене
Інфінітив | [веирну́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [веирн`і́м], [веирн`і́мо] | |
2 особа | [веирни́], [веирни́но] | [веирн`і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [веирну́] | [ве́рнеим], [ве́рнеимо] |
2 особа | [ве́рнеиш] | [ве́рнеитеи] |
3 особа | [ве́рнеи] | [ве́рнут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [веирну́ў] | [веирну́лие] |
жін. р. | [веирну́ла] | |
сер. р. | [веирну́ло] | |
Безособова форма | ||
[ве́рнуто] |
[веирну́тие] повернути, звернути кудись
Інфінітив | [веирну́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [веирн`і́м], [веирн`і́мо] | |
2 особа | [веирни́], [веирни́но] | [веирн`і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [веирну́тиему] | [веирну́тиемеим], [веирну́тиемеимо] |
2 особа | [веирну́тиемеиш] | [веирну́тиемеитеи] |
3 особа | [веирну́тиемеи] | [веирну́тиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [веирну́] | [ве́рнеим], [ве́рнеимо] |
2 особа | [ве́рнеиш] | [ве́рнеитеи] |
3 особа | [ве́рнеи] | [ве́рнут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [веирну́ў] | [веирну́лие] |
жін. р. | [веирну́ла] | |
сер. р. | [веирну́ло] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.