ВЕДУЧИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

Підтримати проєкт!

ЗМІСТ

[ве^иду́чий] який іде спереду; який надає руху машині; провідний - рідко

[ве^иду́чий] той, що веде передачу тощо

[ве^иду́чий] який іде спереду; який надає руху машині; провідний - рідко

відмінок	чол. р.	жін. р.	сер. р.	множина
називний	[ве^иду́чий]	[ве^иду́ча]	[ве^иду́че^и]	[ве^иду́ч’і]
родовий	[ве^иду́чого]	[ве^иду́чойі]	[ве^иду́чого]	[ве^иду́чи^ех]
давальний	[ве^иду́чому]	[ве^иду́ч’ій]	[ве^иду́чому]	[ве^иду́чи^ем]
знахідний	[ве^иду́чий], [ве^иду́чого]	[ве^иду́чу]	[ве^иду́че^и]	[ве^иду́чи^ех], [ве^иду́ч’і]
орудний	[ве^иду́чи^ем]	[ве^иду́чойу]	[ве^иду́чи^ем]	[ве^иду́чи^еми^е]
місцевий	[ве^иду́чому], [ве^иду́ч’ім]	[ве^иду́ч’ій]	[ве^иду́чому], [ве^иду́ч’ім]	[ве^иду́чи^ех]
кличний	[ве^иду́чий]	[ве^иду́ча]	[ве^иду́че^и]	[ве^иду́ч’і]

[ве^иду́чий] той, що веде передачу тощо

відмінок	однина	множина
називний	[ве^иду́чий]	[ве^иду́ч’і]
родовий	[ве^иду́чого]	[ве^иду́чи^ех]
давальний	[ве^иду́чому]	[ве^иду́чи^ем]
знахідний	[ве^иду́чого]	[ве^иду́чи^ех]
орудний	[ве^иду́чи^ем]	[ве^иду́чи^еми^е]
місцевий	[ве^иду́чому], [ве^иду́ч’ім]	[ве^иду́чи^ех]
кличний	[ве^иду́чий]	[ве^иду́ч’і]

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.