БІЛУВАТИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[б’ілува́тий]

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [б’ілува́тий] [б’ілува́та] [б’ілува́теи] [б’ілува́т`і]
родовий [б’ілува́того] [б’ілува́тойі] [б’ілува́того] [б’ілува́тиех]
давальний [б’ілува́тому] [б’ілува́т`ій] [б’ілува́тому] [б’ілува́тием]
знахідний [б’ілува́тий], [б’ілува́того] [б’ілува́ту] [б’ілува́теи] [б’ілува́тиех], [б’ілува́т`і]
орудний [б’ілува́тием] [б’ілува́тойу] [б’ілува́тием] [б’ілува́тиемие]
місцевий [б’ілува́тому], [б’ілува́т`ім] [б’ілува́т`ій] [б’ілува́тому], [б’ілува́т`ім] [б’ілува́тиех]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.