БЛУКАЮЧИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[блука́йучий]

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [блука́йучий] [блука́йуча] [блука́йучеи] [блука́йуч’і]
родовий [блука́йучого] [блука́йучойі] [блука́йучого] [блука́йучиех]
давальний [блука́йучому] [блука́йуч’ій] [блука́йучому] [блука́йучием]
знахідний [блука́йучий], [блука́йучого] [блука́йучу] [блука́йучеи] [блука́йучиех], [блука́йуч’і]
орудний [блука́йучием] [блука́йучойу] [блука́йучием] [блука́йучиемие]
місцевий [блука́йучому], [блука́йуч’ім] [блука́йуч’ій] [блука́йучому], [блука́йуч’ім] [блука́йучиех]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.