КАРАЮЧИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

Підтримати проєкт!

[кара́йучий]

відмінок	чол. р.	жін. р.	сер. р.	множина
називний	[кара́йучий]	[кара́йуча]	[кара́йуче^и]	[кара́йуч’і]
родовий	[кара́йучого]	[кара́йучойі]	[кара́йучого]	[кара́йучи^ех]
давальний	[кара́йучому]	[кара́йуч’ій]	[кара́йучому]	[кара́йучи^ем]
знахідний	[кара́йучий], [кара́йучого]	[кара́йучу]	[кара́йуче^и]	[кара́йучи^ех], [кара́йуч’і]
орудний	[кара́йучи^ем]	[кара́йучойу]	[кара́йучи^ем]	[кара́йучи^еми^е]
місцевий	[кара́йучому], [кара́йуч’ім]	[кара́йуч’ій]	[кара́йучому], [кара́йуч’ім]	[кара́йучи^ех]

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.