ЇЗДЦЮ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЇЗДЕ́ЦЬ дця́, ч.

Той, хто їде верхи; верхівець, вершник (у 1 знач.). Приклади

Їздець під'їхав .. і скочив з коня. (Панас Мирний)
Другий їздець – то була молода, гарна дівчина. (І. Франко)
Коні без їздців пігнали в степ. (А. Чайковський)
Здалеку чути тупіт копит, гамір їздців, брязкіт зброї. (Б.-І. Антонич)
Кінь зробив великий стрибок – наче хотів скинути їздця. (Ю. Смолич)
Запінившись і хропучи, схарапуджений кінь летів щодуху, він просто ошаленів, став, як дикий, відчувши в себе на хребті незвичайного їздця. (О. Гончар)

Той, хто вміє їздити на чому-небудь (перев. на конях). Приклади

Ляуфлер був завсігди лихим їздцем, тому ж його і кождий кінь скидає з сідла. (О. Кобилянська)
Переможний їздець .. Десять вже взяв нагород і заквітчався вінком. (М. Зеров)
– Тато був славний їздець. (Н. Королева)
Виїздить якийсь їздець на мотоциклі, в уніформі барви хакі та з високим охоронним шоломом на голові. (О. Лисяк)

тільки мн. їздці́, і́в. Група перетинчастокрилих комах, личинки яких паразитують на тілі інших комах або їхніх личинках. Приклади

До безкрилих перетинчастокрилих комах належать робочі мурашки, а також їздці. (з навч. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.