ІСТИННІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

І́СТИННИЙ а, е.

Який відповідає істині (у 2, 3 знач.); правильний, правдивий. Приклади

Кінцевою метою будь-якого істинного пізнання є розуміння того, що людина означає насправді стосовно своєї можливості збагнути і навіть перетворити світ.... (О. Шугай)
Франциск Скорина розглядав Біблію як єдине істинне джерело мудрості й усіх наук. (з наук. літ.)
Платон наполегливо шукає відповідь на заповітне для нього питання, намагаючись відшукати засоби, з допомогою яких можна досягти істинного знання. (із журн.)

у знач. ім. і́стинне, ного, с., філос. Те, що відповідає істині (у 1 знач.). Приклади

Погляд на буття й ніщо у їхній єдності дає можливість осягнути істинне як неутаємничене, як відвертість і відкритість буття. (з наук. літ.)
Зміни за певних умов можуть перетворювати якість явища у свою протилежність: істинне стає хибним, корисне – шкідливим, і навпаки. (із журн.)

Дійсний, непідробний. Приклади

– Я вам розкажу саму істинну правду. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Коли минає час, усе дрібне стає дрібнішим і непомітнішим, а те, що було істинним і величним, на відстані вимальовується ще величніше і яскравіше. (О. Гуреїв)
– Юна душа завжди шукає в житті щось істинне, справжнє, тобто неминуще. (О. Гончар)

Такий, яким хтось має бути насправді; справжній (у 3 знач.). Приклади

– Я, – патетично почав він, – як істинний русин, протягом усього життя думав про краще майбутнє свого народу.... (С. Скляренко)
– Ваша “Енеїда” стала знаменитою. В ній ви дали змогу читачам відчути життя народу. Ви заговорили в поемі як істинний син народу.... (І. Пільгук)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.