ІРЖУ — ТЛУМАЧЕННЯ

ІРЖА́ТИ іржу́, ірже́ш, рідше РЖА́ТИ, ржу, ржеш, недок.

Видавати характерні звуки (про коня). Приклади
  • Коні сердито іржуть. (М. Коцюбинський)
  • Дві пари коней – гніді та булані – з обох боків почали між собою переграватись та злегенька іржати. (П. Тичина)
  • На подвір'ї самотньо ходила никаючи коняка в упряжі й іржала. (С. Добровольський)
  • Дзвінко рже басун гнідий Біля темних кріпосних Агаларових воріт. (Л. Первомайський)
безос. Приклади
  • Колись, не так і давно, на цьому подвір'ї мукало й іржало, мекало і бекало, хрюкало і кудкудакало. (І. Чендей)
перен., зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися. Приклади
  • [Кирило:] Знай рже [попенко], як той жеребець! (Панас Мирний)
  • – Веселенька книжечка! .. – сміється він сам собі, – їм що не ляпать язиком, аби ляпать. Та ще й іржуть собі! І що там вони знайшли такого смішного? (С. Васильченко)
  • Почепив [Грицько] зброю на сук, сів на землю та аж за живіт береться. – Та чого ти іржеш!? (І. Багряний)
  • Павло як оженився, то ні разу й пальцем свою не торкнув! А жінці хіба можна вірити? Усі бачать, як вона до чужих чоловіків ірже. (Григорій Тютюнник)

ІРЖА́ і́, рідше РЖА, і, ж.

Червоно-бурий шар на поверхні заліза, що утворюється внаслідок його окиснення. Приклади
  • Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі .. верхами. (Панас Мирний)
  • Слава славна не вмре, не загине, Ржа не вкриє булатної шаблі. (М. Рильський)
  • Нам потрібні ідеали, без них мечі немов у ржі. (І. Калинець)
  • Вкриті багаторічною іржею завіси скрипіли .. пронизливо. (О. Авраменко)
  • Нове, невідоме, здавалося їм [молодим аспірантам], замінить усі старі тяжі, викує людину нового сплаву, не підвладну іржі, корозії, розкладу. (Ю. Мушкетик)
  • [Неофіт-раб:] Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, без них їй тяжко. (Леся Українка)
  • Каміння ноги подерло нам... Іржею кров на ранах гусла.... (В. Сосюра)
Колір окислу заліза. Приклади
  • В тій пилюці бачив [Дорош] сонце, що жарило без милості, без жалю людей, машини, землю, обпалювало до бурої іржі придорожні трави. (Григорій Тютюнник)
  • Надкушене яблуко, де надкус ще не взявся іржею, мов упавши з чиєїсь руки, біля крісла лежить на підлозі.... (О. Забужко)
Плівка бурого кольору на болоті, там, де вода містить залізисті породи. Приклади
  • Стежка вивела на багна, вкриті іржею. (П. Панч)
чого, перен. Про сліди, залишки чого-небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. Приклади
  • – Регіно! Регіно! Чи ржа великого страждання сточила тебе..? (І. Франко)
  • Ляга на серце ржа думок. (Б.-І. Антонич)
  • Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя. (Іван Ле)
  • Десятиліттями зберігав [килим] свій первісний вигляд, оберігаючи цей дім від лихої години. І от на ньому, попри все, з'явилася іржа житейського лиха. (Є. Кононенко)
перен., зневажл. Про надокучливу людину, що набридає іншим. Приклади
  • А цей – іржа, а не чоловік. Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний)
біол. Хвороба багатьох культурних і дикорослих рослин, за якої надземна частина рослини вкривається бурими плямами. Приклади
  • Хімічну боротьбу з борошнистою росою, бурою та іншими різновидами іржі проводять під час прогнозу масового розвитку збудників цих хвороб. (з навч. літ.)
  • Він не затямив і не чув Про так страшний недо#рід!.. Картопля вперше зогнила... Овес іржа присіла. (І. Франко)
  • Кущ троянд, такий пишний з весни, тепер побрався ржею й захирів. (М. Івченко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.