ІНІЦІАТИВНІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ІНІЦІАТИ́ВНИЙ а, е.

Який виявляє ініціативу, уміє самостійно розв'язувати що-небудь; заповзятливий. Приклади

Кінчав [школу] – кращим учнем, живим, ініціативним, з нахилом до протестантства. (С. Васильченко)
Клайд був людиною серйозною, в міру вдумливою, в міру здібною і в міру ініціативною. (В. Владко)
Він любив усіляких, але найбільше – ініціативних і активних, себто тих жінок, які першими кидаються під танки. (Г. Тарасюк)
Тібальд був досконалістю: розумний, вольовий, ініціативний і цілеспрямований, він, разом з тим, відзначався крайньою непрактичністю, нестримною мрійливістю, навіть був трішки несьогосвітній. (О. Авраменко, В. Авраменко)

Який перший починає будь-яку справу, робить почин. Приклади

Азіати – їх у цій ініціативній групі було приблизно з половину – мали зготувати плов. (Ю. Андрухович)
Того дня він довго сидів у сільраді: радилася ініціативна група, щоб організувати колгосп. (М. Малиновська)

у знач. ім. ініціати́вний, ного, ч.; ініціати́вна, ної, ж. Людина, яка виявляє ініціативу. Приклади

Ініціативні вже почали стандартні дії: хто пішов купатися, хто до лісу гратися. (Любко Дереш)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.