ІНІЦІАЛ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ІНІЦІАЛ
Етимологія: лат., початковий

Збільшена заголовна літера якогось розділу в тексті рукописної чи друкованої книги, оздоблена орнаментом, ілюстративним малюнком тощо.

Прописні початкові літери імені, по батькові, прізвища.

Словник іншомовних слів

Див. ініціа́ли.

Перші літери імені та по батькові або імені, по батькові й прізвища. Приклади

Там до Вас мали приїхати люди від Н. С. Ж. (Вам, може, й противні тепер сі ініціали?). (Леся Українка)
– Хочу розшифрувати ваші ініціали у повне ім'я. (А. Головко)
– Пам'ятаєш, я писав про срібний перстень з ініціалами М. А.? – Ну так. – Він належав твоєму дідові. (Ю. Андрухович)
Там було кілька мереживних манжетів, пара дамських рукавичок, один відірваний від сукні рукав, десяток носових хусточок з вишитими на них гербами й ініціалами, безліч різнокольорових стрічок для волосся, а також різні дрібнички, на зразок брошок, шпильок і застібок. (О. Авраменко, В. Авраменко)

спец. Виділені більшим шрифтом і часто прикрашені заголовні літери нового розділу або абзацу. Приклади

Цікавим є використання ініціалів у давніх рукописах, де кожний ініціал має своє текстове навантаження, адже новий абзац сигналізує початок думки. (з наук. літ.)
Іноді у Псалтирях писці відокремлювали вірші псалмів один від одного великими крапками або розпочинали їх використанням ініціалів зі своєрідним національним орнаментом. (з наук.-попул. літ.)