ІНТУЇЦІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ІНТУЇ́ЦІЯ ї, ж.

Здатність людини несвідомо, чуттям уловлювати істину, передбачати, угадувати що-небудь, спираючись на попередній досвід, знання і т. ін.; чуття, проникливість, здогад. Приклади
  • Чомусь він мені подобався. І не балакали ми з ним, і зустрічались не так часто, а от подобався. Чомусь завжди мені здавалось: “От людина, здатна до благородних учинків”. І показалося, що інтуїція не підвела. (Г. Хоткевич)
  • Єдине скажу: вірю, вірю, силою своєї інтуїції вірю, що всі шляхи, хай найчорніші, хай найтернистіші, мають усе ж свій кінець. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Інтуїція і тонкий слух допомагали Петрикові вести мелодію за скрипалем. (Л. Дмитерко)
  • Покладаючись .. на свою старшинську інтуїцію, Хаєцький шукав своїх десь ліворуч. (О. Гончар)
спец. Безпосереднє пізнання, осягнення істини без обґрунтування за допомогою доказів. Приклади
  • Прогнозування небезпек середовища набуває міждисциплінарного підходу, де однаково важливими стають математичне моделювання, статистичні методи, інтуїція прогнозиста, аналіз поведінки об'єктів-аналогів. (з наук. літ.)
  • Саме на інтуїції та натхненні вчених визрівають найвизначніші відкриття в науці. (з наук.-попул. літ.)
  • Під час вирішення медичного завдання міркування лікаря ґрунтуються не лише на процедурних або кількісних методах, а й на таких прийомах, як аналогія, інтуїція, абстрагування. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.