ІНТЕРЦЕСІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ІНТЕРЦЕ́СІЯ ї, ж., юр.

У Стародавньому Римі – право вищих службових осіб припиняти дії інших службових осіб. Приклади

Трибуни мали право вносити в Народні збори тільки ті законопроекти, що попередньо схвалив сенат. Право інтерцесії було істотно обмежене. (з наук. літ.)
В епоху республіки в Римі повнота влади найвищих магістратів (консулів і преторів) була обмежена колегіальністю і річним строком, а також інтерцесією плебейських трибунів. (з наук.-попул. літ.)

У цивільному праві – приймання на себе чужого боргу, порука (у 1 знач.). Приклади

У випадку інтерцесії обов'язковим є прийняття на себе чужого боргу й укладення угоди з кредитором, а не з боржником. (з наук. літ.)
– І Господь почув ваші молитви, – відповів пан генеральний обозний. – Чи відомо вам про ласкаву інтерцесію цариці? Цариця видала ординанс вельможному князеві вчинити у дворі польському як письмову, так і словесну вимогу в такій силі, щоб православним ні в якому разі ніяких кривд від римлян і уніатів не чинилося. (М. Старицький)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.