ІНОВІРНА — ТЛУМАЧЕННЯ
ІНОВІ́РНИЙ а, е.
Який належить до іншої віри.
Приклади
- Українське духовенство не жило спокійним життям, з XІІІ ст. воно мусило рахуватися з іновірною політичною владою: татарами, литовцями, поляками. (з наук.-попул. літ.)
- Ставлення представників певної групи до іновірного середовища залежить від релігійних переконань. (з публіц. літ.)
у знач. ім. інові́рний, ного, ч.
Те саме, що інові́рець.
Приклади
- Не звір бо, не іновірний. (І. Жиленко)
- Хрещені батьки (або куми) мають бути добрими православними християнами й аж ніяк не іновірними чи, тим більше, безвірними. (з наук.-попул. літ.)
- Не зневажай іновірного, бо його віра для нього надзвичайно важлива. (із журн.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.