ІНКЛЮЗИВ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ІНКЛЮЗИ́В а, ч., лінгв.

Займенникові або дієслівні форми, які вказують на те, що адресат мовлення входить до числа учасників дії; протилежне ексклюзив (у 3 знач.). Приклади

Інклюзив утворює субкатегорійне значення у складі категорії особи. (з наук. літ.)
У мовах, де немає морфологічного інклюзива, його значення виражено лексично (наприклад, в українській мові словосполученням “ми з вами” або “ми з тобою” на відміну від неозначеного “ми”). (з наук.-попул. літ.)
Займенниковий інклюзив.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.