ІНДИКТ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ІНДИ́КТ у, ч., іст.

У Стародавньому Римі – п'ятнадцятирічний період, протягом якого римляни три рази збирали данину з переможених. Приклади

Спершу індикт був обов'язковим для всієї Римської імперії, за винятком Єгипту. Імператор Юстиніан І зробив обов'язковим датування після індикту всіх офіційних документів. (з навч. літ.)
Рахунок індиктами веде свій початок від тих переписів населення, які раз на 15 років проводилися в Римській імперії і Візантії. (з наук.-попул. літ.)
Обов'язковий індикт.

Запроваджена в IV ст. у Візантії одиниця старовинного літочислення тривалістю в п'ятнадцять років. Приклади

Стародавня Русь знала і реально застосовувала різні принципи хронологічних обчислень: сонячні та місячні роки, індикти (п'ятнадцятирічні періоди, так зване Велике коло, Метонів цикл тощо). (з наук. літ.)
Під час переведення дат з візантійського літочислення на сучасне застосовуються обчислення за індиктами (порядкове місце відповідного року в рамках поточного 15-літнього циклу, в якому вихідною точкою цієї циклічної лічби є ера). (з навч. літ.)
Битва була нескінченно довга, але ще довший був літній день тисяча чотирнадцятого року червня дванадцятого індикту. (П. Загребельний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.