ІМПЕРАТИВ — ТЛУМАЧЕННЯ

ІМПЕРАТИ́В ч.

род. у, книжн. Беззастережна, категорична вимога; веління, наказ. Приклади
  • Зауваження рецензента аж ніяк не можуть бути імперативом для автора. (Ю. Смолич)
  • Навіть не схильному до моральних імперативів Пепі подумалося, що якось воно недобре так бучно гуляти на Страсному тижні. (Ю. Андрухович)
  • Держава формує моральні, естетичні, культурні імперативи, які мають суттєвий вплив на розвиток економіки. (з наук. літ.)
  • Сучасність народжує новий імператив мислення та дій. (з публіц. літ.)
род. а, лінгв. Те саме, що Наказо́вий спо́сіб (див. спо́сіб). Приклади
  • Імператив через наказ, прохання, побажання, заклик, пораду виражає спонукання до дії. (з наук. літ.)
  • Дієслова у формі імператива не мають форм часу, але вони змінюються за особами в однині та множині. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.