ІМЕНОВАНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ІМЕНО́ВАНИЙ а, е, книжн.

Дієпр. пас. до іменува́ти 1. Приклади

Дія відбувається на Слобожанщині, цебто на тій частині нашої Батьківщини, що зветься Слобідською Україною та чия доля є чи не найяскравішим зарисом долі цілого народу, що заселяє трагічну землю, Україною іменовану. (І. Багряний)
– Благословляю вас, братіє, на труд непосильний: взяти гору над супостатом і нечестивцем, антами іменованим. (Д. Міщенко)
За редакцією М. Грушевського вийшли в світ два томи “Історії української літератури”, яка має своїм предметом період письменства, іменований давнім. (з публіц. літ.)

імено́вано, безос. пред. Приклади

Система знаків, яку іменовано мовою, фіксує знання про світ, що оточує людину, є важливим чинником її самоусвідомлення, дає їй змогу висловити своє ставлення до навколишньої дійсності. (з наук. літ.)

заст. Дієпр. пас. до іменува́ти 2. Приклади

За визначні заслуги на ниві українсько-польської співпраці Богдан Лепкий був іменований 1938 року сенатором Речі Посполитої. (з наук. літ.)
1900 року професор Ф. Колесса був іменований звичайним професором Львівського університету. (з наук.-попул. літ.)

імено́вано, безос. пред. Приклади

Отця Івана Барабаша, пароха храму Всіх Святих українського народу (м. Стрий), іменовано митрофорним протоієреєм. (з рел.-церк. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.