ІМЕННА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ІМЕННИ́Й а́, е́.

Позначений ім'ям власника; з дарчим написом на чиє-небудь ім'я. Приклади

– Ми з ним і в фінську воювали, в нас і награди [нагороди] однакові. В нього орден, а в мене іменний годинник. (Григорій Тютюнник)
Особливо цінуються серед науковців датовані пам'ятки з написами або іменними присвятами. (з навч. літ.)

Пов'язаний з яким-небудь або чиїмсь ім'ям. Приклади

Гонта відкрив скриньку й витяг звідти великий аркуш пергаменту з важкою іменною печаттю на шовковому шнурку. (М. Старицький)
[Журейко:] Лиш перстень дай князівський іменний, Щоб при нагоді вірили мені. (І. Кочерга)
На розмові гостей з ректором педінституту проф. Володимиром Пащенком було обмірковано й узгоджено ідею заснування іменної стипендії Івана Багряного. (О. Шугай)
– Безумовно, містере... – вона зробила паузу, щоб прочитати напис на іменній планці з правого боку мого кітеля, – ...е-е, капітане Матусівікз. (О. Авраменко)
Залежно від способу визначення вповноваженої особи, яка є власником цінного папера, останні поділяються на іменні, ордерні та цінні папери на пред'явника. (з навч. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.