ІЗГОЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ІЗГО́Й я, ч.

іст. У Київській Русі – людина, що вийшла зі свого колишнього суспільного стану у зв'язку з викупом із холопства, розоренням і т. ін. Приклади

П'ятнадцятилітнє князювання Всеволода в Київі [Києві] пройшло в неустанній боротьбі з .. обділеними князями-ізгоями. (М. Грушевський)
З трійці найстарших Ярославичів, що разом кривдили братаничів й разом пустили по світу цілий гурт князів без землі (ізгоїв), залишився тільки один Всеволод. (з наук. літ.)
У XIV ст. ізгої як окрема категорія людей перестали існувати. (з наук.-попул. літ.)

перен. Вигнанець, знедолений; людина, відкинута суспільством. Приклади

Будеш .. моряком на вантажних суднах, .. потім опинишся в одній із лабораторій на побігеньках у таких.., для яких завжди ти був ізгоєм, людиною нижчого сорту, чужинцем, котрому не в усьому й довірятися можна. (О. Гончар)
Настас проказав: – Батько вигнав мене з дому. І громада вулична й куткова. Тепер став я ізгоєм.... (І. Білик)
Сьогодні актори – франти й служителі муз, завтра – ізгої й мандрівники. (із журн.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.