ІЖИЦЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

І́ЖИЦЯ і, ж., іст.

Назва останньої літери церковнослов'янської й старої російської абетки, що позначала звук “і”. Приклади

Він [учитель] учив читать, писать Через іжицю і ять. (П. Воронько)
Іжиця в найдавнішій писемності використовувалася вкрай рідко. (з наук.-попул. літ.)
Балабуха осміхнувся. В його [нього] рот розтягся, а по обидва боки рота з'явились по два пружки, неначе по дві іжиці. (І. Нечуй-Левицький)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.