ІДІОМАТИКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ІДІОМА́ТИКА и, ж., лінгв.

Сукупність ідіом якої-небудь мови, говірки (у 2 знач.), твору. Приклади

Паремії-прислів'я як мовні символи дійсності належать до ідіоматики з яскраво вираженим національним характером. (з наук. літ.)
Своєрідна манера Пантелеймона Куліша проглядається у відтворенні каламбурів, афоризмів, ідіоматики. (з наук.-попул. літ.)
Г. Квітка-Основ'яненко щедро користується фразеологізмами: він залучає й загальноукраїнську, й місцеву, слобожанську, ідіоматику. (з наук.-попул. літ.)
Дослідник французької ідіоматики простежив шлях виразу “їхати зайцем” і пов'язав його з жаргоном візників. (з навч. літ.)

Розділ мовознавства, що вивчає ідіоми. Приклади

Деякі лінгвісти тлумачать ідіоматику як корпус будь-яких стійких сполучень слів незалежно від семантичної трансформації їхніх складників. (з наук. літ.)
Ідіоматика вивчає усталені експресивні одиниці, що формально відповідають рівню слова, словосполучення або речення. (з наук.-попул. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.