ІДІОЛЕКТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ІДІОЛЕ́КТ рідко ІДЕОЛЕ́КТ, у, ч., лінгв.

Сукупність особливостей, що характеризують мовлення окремого індивідуума. Приклади
  • У народному мовленні його [слова “свобода”] не було, у книжній мові його вживав Григорій Сковорода, в ідеолекті якого воно посіло дуже важливе місце. (І. Дзюба)
  • Автор статті окреслює характер національно-духовної ідентифікації ліричного суб'єкта та виявляє стильову самобутність авторського ідіолекту. (з наук. літ.)
  • Ідіолекту властива єдність і внутрішній зв'язок усіх використовуваних письменником художніх мовних засобів. (з наук. літ.)
  • Для ідеолекту Василя Стуса характерним є широке використання антонімічних пар. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.